«Это очередная утка, – возразил директор столовой Верховной Рады Станислав Полищук. – В новогоднюю ночь наши повара отдыхают, а я лично иду с семьей на Майдан. Более того, ни одного случая, чтобы сдавали столовую в аренду с 31 декабря на 1 января или даже в первый день Нового года, не было. Другое дело – в другие дни под корпоративные вечера или праздники. Как правило, посетители – люди, которые работают в Верховной Раде, и необязательно депутаты – есть и чиновники среднего ранга. На тысячу гривен можно хорошо накормить минимум пяти гостей ».

Бывший директор Украинского дома Наталья Заболотная, которая проработала там почти десять лет, тоже не помнит случая, чтобы в этом здании встречали Новый год. «Даже таких мыслей не было, да и с подобными заказами никто не обращался. Сейчас я возглавляю «Арсенал». Это место для выставок, духовного воодушевления, а не для развлечений», – убеждает она.

А вот в мэрии, скорее всего, поднять новогодние бокалы будет можно. В пресс-службе госадминистрации сразу поинтересовались, кто звонит – журналист или заказчик. Я честно призналась, после чего нам посоветовали написать официальный запрос. Впрочем собеседница уточнила: «Желающие встретить праздник в мэрии действительно есть. И они знают, к кому надо обращаться».

Праздник в колонном зале, по неофициальной информации, обойдется в среднем в 2 тысячи гривен с человека. По словам депутата, не пожелавший себя назвать, Новый год в мэрии встречали также и в прошлые годы. В столовой, буфетах кормили артистов, которые выступали на Майдане, а также VIP-гостей.

На следующее утро после публикации о последовательной деятельности власти для увольнения директора Сумского областного государственного архива Геннадия Иванущенко его таки уволили.

Лишь после вручения предписания об увольнении господин Геннадий наконец получил на руки копию акта служебного расследования его работы. Собственно, документа, который стал причиной отстранения его от должности. До этого все попытки ознакомиться с актом – вплоть до письменных запросов – были безуспешными. «Даже объяснение относительно результатов расследования я писал и думки, так и не получив его», – говорит Иванущенко.

Все обвинения против «заукраинцев» переданы одним предложением длиной в 21 (!) Строка форматного текста. В частности, оказывается, «бездействие Иванущенко создает реальную угрозу повреждения книги регистрации актов гражданского состояния как составляющей национального архива». Вот такой он, бывший директор! Видит, как злоумышленники (в данном случае – областное управление юстиции?) Пытаются повредить книгу, – и ничего не делает.

Резюме утверждает: Иванущенко уволен за систематическое неисполнение без уважительных причин своих обязанностей. Хотя на протяжении работы таких замечаний не было.

«Некоторые говорили мне: чего ты уперся, пошел бы добровольно. Да я просто решил поставить эксперимент – сколько времени нужно власти для выдавливания »неугодного чиновника. Результат – пять с половиной месяцев. Вся методика подведения меня под увольнение свидетельствует о заказном его характер», – говорит господин Геннадий.

Он собирается обжаловать увольнение в суде. На следующей неделе будет первое заседание по поводу вынесенного Иванущенко выговоры.

Об итогах местных выборов говорят преимущественно эксперты и те политики, которые имеют основания для победных реляций. Многие же политиков, которые еще вчера «не слезали» с телеэкранов, теперь всячески обходят «невыигрышно» для себя тему. Хотя, кажется, именно они должны сдать экзамен на способность адекватно оценить неутешительные результаты «малых» избирательной гонки и извлечь уроки на будущее.

Так, в Полтавском областном совете, которая является показательной для колебания маятника политических настроений Украины в целом, убедительное большинство сформировала Партия регионов (57 мандатов). До недавнего правящая «Родина» имеет 18 мест, еще немного – «Фронт перемен», тогда как «оранжевые» и другие национал-демократы вообще не преодолели избирательный барьер по партийным спискам. За комментарием я обратилась к народному депутату-«нашеукраинцу», председателя областной организации общества «Просвита» Николая Кульчинского.

Если сам завалил работу – нечего на Киев кивать

- Как ни досадно это признавать, но на местных выборах национал-демократические и патриотические силы Полтавщины проиграли, – говорит Николай Георгиевич. – Да, отдельные наши представители стали депутатами местных советов, но не они будут определять там погоду. Двое депутатов-«мажоритарщиков» от «Нашей Украины» и один – от Украинской народной партии в областном совете даже не смогут образовать в ней свои фракции. А горсовет Полтавы вообще работать без представителей этих партий, которые еще вчера назывались «президентской» и «губернаторской».

- Хотя именно вы возглавляли список «Нашей Украины» на выборах в Полтавского горсовета.

- Как раз и хотел начать с себя, ибо, в отличие от некоторых соратников, не привык перекладывать ответственность на других. Да, я вынужден был возглавить не только список, но и городскую парторганизацию «Нашей Украине» за полтора месяца до выборов, хотя депутатской и просветительской работы хватало, как говорится, с головой. Однако именно тогда почти вся верхушка «НУ» в Полтаве и приближенный к ней актив окончательно разбежались по другим, «модных», партиях. Да, собственно, и до этого они где-то с год «сидели на чемоданах» – никакой работы уже не было. «Перезагрузка» в городской организации мы начали. Но не смогли закончить его за такой короткий срок, «достучаться» до людей, избирателей. Поэтому и результат имеем более чем скромный.

- От ваших однопартийцев неоднократно приходилось слышать мнение, что причиной поражения стала позиция лидера партии Виктора Ющенко относительно голосования «против всех» на президентских выборах.

- Знаете, когда такое говорят люди, не посвященные в основу информационной войны против Виктора Ющенко и, собственно, украинских ценностей, это еще можно понять. Удивляет другое. Когда, скажем, отдельные областные партийные руководители, вчерашние чиновники, пытаются публично, через СМИ оправдать собственное бездействие теми или иными шагами, заявлениями Ющенко на посту Президента, в частности его отказом поддержать во втором туре президентских выборов и Януковича, и Тимошенко. Извините, на местных выборах 31 октября Виктор Андреевич уже никому не «мешал». Так почему же на этот раз политическая сила Юлии Тимошенко на Полтавщине набрала почти вчетверо меньше процентов голосов, чем она сама – во время второго тура президентских выборов? Напомню: нынешние выборы были местными. И если ты за пять лет руководства партийной ячейкой на месте «завалил» порученное тебе участок работы, то упреки в адрес «вышестоящих» представляются, мягко говоря, неубедительными. Тем более что есть и совсем другие примеры поддержки избирателями наших однопартийцев – там, где было видно их реальную работу.

Наконец, на последних выборах даже в нашей среде было достаточно партий, лидеры которых пытались зарабатывать себе политические дивиденды на публичном «отмежевании» от Ющенко или его уничтожающей критике. В результате они набрали еще меньше голосов. А по крайней мере среди национал-демократических сил на Полтавщине, как и во всей Украине, наибольшую приверженность получила именно «Наша Украина».

«Впереди – жертвенная работа»

- И все же сегодня перед представителями «НУ», ее сторонниками встает вопрос: что дальше? Имеет партия перспективу?

- Убежден, что такая перспектива есть. Далее предстоит тяжелая, жертвенная работа ради утверждения украинских демократических ценностей. По крайней мере посыпать голову пеплом и опускать руки мы не собираемся.

Читатели вашей газеты хорошо знают о серьезном кадровое обновление руководящих органов «Нашей Украиной». И когда чуть раньше на Полтавщину приезжал нынешний председатель политсовета партии Валентин Наливайченко, а совсем недавно – его заместитель Владимир Огрызко, мы увидели: люди им доверяют, надеются на позитивные изменения. И связывают их именно с политиками нового поколения.

Молодежи, патриотические, деятельные люди становятся «лицами» нашей партии и в Полтаве. Такие, как инженер Ольга Жуковская, экономист и финансист Андрей Любич, священник Вячеслав Рукас и другие. Да, они пока не «раскрученные», на этих выборах им трудно было конкурировать с выдвиженцами властей или «денежных мешков». Однако у меня нет сомнений, что за ними будущее и «Нашей Украиной», и нашего государства.

Все началось с маленькой публикации в газете «Сегодня», которую связывают с действующей властью. Накануне журналистка газеты позвонила одной из пластунок Ивано-Франковска, на пластовом лагере работала с ребенком его знакомой. На следующий день печатные и электронные СМИ запестрели заголовками: «Пластунов штрафуют за русское слово или афоризм на 10 приседаний». До сих пор Пласт – Национальная скаутская организация Украины – имел только положительные отзывы в прессе и авторитет в обществе. Что же вызвало скандал?

В той самой «Сегодня» на вопиющий случай «насильственной украинизации» сразу среагировал нардеп-«регионал» Вадим Колесниченко: «Это же не обычная зарядка, а наказание на глазах у сверстников. У детей может надламатися психика и развиться комплекс вины, они могут возненавидеть свое родное. Психологи должны бить тревогу и правоохранители должны вмешаться в эти «неуставные отношения». Впоследствии появился комментарий одного из лидеров ВО «Свобода» Ирины Фарион: «Если в Пласте такая традиция (наказывать за русизмы) Есть, то я такое поддерживаю. Между прочим, мой ребенок вышел из этой организации именно потому, что та была слишком либеральной». Впоследствии госпожа Фарион возразила, что вообще кому-либо давала такой комментарий, однако будто специально срежиссированный материал успел появиться на интернет-странице «ТСН».

Олеся Мальованчук, виховниця, который сам не подозревая оказалась в центре скандала, рассказала, что никаких «наказаний» действительности не было. По ее словам, перед отъездом на один из пластовых лагерей на Прикарпатье родители сами обратили внимание, что их ребенок временем переходит на русский, а вслед за ней – остальные дети в группе. Виховальниця предложила за каждый русизм всем вместе приседать. «Это не было принудительно, но дети с радостью восприняли это, – говорит Олеся. – В дальнейшем я могла не вмешиваться в это, они сами ловили друг друга на слове и приседали всем кружком, или не приседали – как им самим хотелось. Это был кружок из пяти детей, конечно же, никто не заставлял приседать целый табор».

Впрочем даже такое в Пласте считают перегибы. Как сообщил спикер Пласта Михаил Дьяков, Олеся Мальованчук больше не занимается детьми. «Физических наказаний в Пласте нет. Это одно из основных положений скаутской методики – обучать позитивом, а не негативом, – говорит Михаил. – Часто дети сами придумывают правила собственной игры – это стимулирует самоуправления в кружках. Детский максимализм может привести к тому, что одним из правил станет приседания за употребление неправильных слов, за определенное время дети сами понимают, что это не работает, и отказываются от этого. Вина виховници в том, что она выпустила процесс из-под контроля». Михаил также поблагодарил журналистов за бдительность и указание, и пообещал, что впредь таких случаев в Пласте не будет.

Однако «перегнули» не только пластуны. Олеся Мальованчук подозревала, что ее рассказ журналистке о собственном ребенке попадет в прессу, хотя и ставила «странные» вопросы. «Она расспрашивала также о Пласте всех детей Виктора Ющенко, хотя до тех кружков, где они пластувалы, я никогда не имела никакого отношения», – говорит Олеся.

Пластуны надеются, что речь идет об одиночном «выпад» газетчиков, а не целенаправленную кампанию дискредитации Пласта. «Непонятно почему автора статьи (в Сегодня) заинтересовали лишь русизмы, а не случаи, например, мата, суржика, американизмов, жаргонизмов. Надеемся, не потому, что он просто нашел то, что хотел найти», – отметил Михаил Дьяков.

Останнім часом Анжеліна мабуть полюбила жовтий колір, який присутній в її останніх нарядах. Раніше на актрисі неможливо було побачити які-небудь кольорові речі. Відомо що вона прихильниця мінімалізму в одязі і сірих, чорних і білих кольорів. Треба сказати, що ні Анжеліна Джолі, ні Бред Пітт так і не отримали нагород ні в одній з номінацій. Та зате Анжеліна виграла цінні призи в особистому житті і відносинах, які для неї зараз є найбільш важливими.

 Шоу-покази Марка Джейкобса завжди дуже яскраві і феєричні, тому часто запрошені головні редактори модних журналів приходять туди навіть цілими сім’ями. Цього року, дизайнер відміняє подібні розваги до кращих часів.

• Зелений колір туї і темно-зелений (Comme des Garcons, Givenchy, Raf Simons);

• Тканини, що переливаються (Givenchy, Kris Van Assche, Louis Vuitton, Yohji Yamamoto, Viktor & Rolf);

• Яскравий і кораловий рожевий (John Galliano, Givenchy, Louis Vuitton, Viktor & Rolf,);

• Брюки з низькою лінією промежини, а-ля гарем (Jean Paul Gaultier, Kris Van Assche, Viktor & Rolf, Yves Saint Laurent, Galliano);

• Стилістика і кольори зі стилю сафарі (Dries Van Noten, Jean Paul Gaultier, Yves Saint Laurent, Yohji Yamamoto);

• Жакети “кокон” (Viktor & Rolf, Raf Simons);

• Сірий колір (Yves Saint Laurent, Louis Vuitton).

 John Galliano

Якщо якийсь показ чоловічої моди і зобов’язаний потрясти громадськість, так це колекція Джона Гальяно. Новий сезон для нього ознаменований мікшируванням всіляких предметів гардероба, божевільним дизайном і супер яскравими кольорами. Це особливі наряди для дуже хоробрих чоловіків.

 Jean Paul Gaultier

Чоловіча мода на весну-літо 2009 від Жан-поля Готьє тяжіє до суміші вестерну і класики. Добре скроєні плащі і стильний ковбойський капелюх – незамінні предмети для літа. Черевики також мають незвичайну форму, але при цьому вони зроблені з м’якої і гладкої шкіри.

 Yves Saint Laurent

Чоловік від Ів Сен Лорана весною-літом 2009 року одягнений в одяг світлих і легких кольорів. Світла карамель, легка бірюза і білий кольори… Куртки і жакети в спортивному стилі були трішки вкорочені, а брюки мали трішки опущену лінію промежини і підкреслювали тонкість чоловічих ніг. Тканини для колекції також використовувалися світлі, легкі і приємні на дотик.

Крем для авто загару

Крем для автозагару, від якого на шкірі залишаються нерівні оранжеві смуги вже у минулому. Не важливо, чи користуєтеся ви кремом або спреєм – зараз можливо отримати миттєвий рівний і ефектний загар. Також є засоби у вигляді мусів, лосьйонів, вершків, роликових гелів. Вони хороші за якістю і доступні за ціною. Загар, отриманий таким чином природно виглядає і при цьому не завдає шкоди шкірі. Єдине, перед застосуванням крему упевніться на невеликій ділянці шкіри, що ваша шкіра на нього сприятливо реагує.

Декілька порад про застосування автозагару

• Шукайте той крем для загару, який має “кольоровий” путівник. Тобто прямо в тубі або пляшці ви бачите, що крем для автозагару забарвлений і судячи по ньому ви зможете побачити рівень інтенсивності кольору загару, який може вийти в результаті на шкірі;

• Не забувайте помити руки після нанесення крему-автозагару на тіло, або використовуйте рукавички;

• Акуратніше наносіть крем-автозагар в області згинів (коліна, лікті), щоб ці ділянки не виявилися темнішими;

• Щоб продовжити життя вашому загару, користуйтеся зволожуючими кремами для тіла;

• Відразу після нанесення крему, дайте йому увібратися, нічого не одягаючи на себе. Або одягайте той одяг, який не жаль, тому що поки автозагар не вбрався, він може пофарбувати тканини;

• Не приймайте душ або не відвідуйте басейн раніше ніж через дві години після нанесення крему;

• Якщо ви використовуєте автозагар у вигляді спрея, перед застосуванням його зніміть всі прикраси і зберіть волосся у високий хвіст.

Бронзери

Креми, що бронзують – володіють миттєвим, але недовгостроковим ефектом. З бронзерами також треба бути обережним при нанесенні, щоб отримати ефект “рівного” загару. Але не знайти кращого засобу для того, щоб виглядати прекрасно загорілою всього на один день або вечір.

 Декілька порад про застосування бронзерів:

• Вибираючи бронзат, віддавайте перевагу теплуватим, але не оранжевим відтінкам. Кращий вибір – це крем із золотистим або рожевим відтінком;

• Уникайте того, щоб в бронзуючий крем були додані лелітки, тому що загар в результаті може бути дуже блискучим і неприроднім;

• Наносіть бронзат рукою дуже тонким шаром, ніжними круговими рухами по всьому обличчі;

• Можна використовувати велику круглу кисть, щоб рівномірно розподілити колір;

• Золоте правило: краще нанесіть трохи менше бронзата, ніж дуже багато. Адже легше його додати, ніж потім видаляти;

• Утримайтесь від вибору найтемнішого відтінку брозуючого крему, адже ви можете мати не настільки темну шкіру, як ви думаєте. Тому віддайте перевагу легшому відтінку.

Рум’яна

Коричневий рум’янець зазвичай підходить всім жінкам і додає свіжість і красу їх обличчю. Якщо ви зазвичай вдаєтеся до цього “трюку”, то за допомогою пудри і рум’ян кольору загару можете ще небагато додати кольору. Якщо ж застосування рум’ян під колір загару для вас відкриття, то спробуйте їх. Цей простий продукт допоможе відмінно виглядати і справляти враження неначе ви тільки що повернулися з сонячного пляжу.

 Декілька порад про застосування рум’ян:

• Наносіть рум’яну великою, пухнастою і круглою кистю;

• Наносіть рум’яну на самі опуклі частини ваших щік (яблучка) і далі розтушуйте до лінії росту волосся легкими рухами;

• Віддавайте перевагу не дуже темним відтінкам рум’ян з ефектом загару, які найгармонійніше підходять до вашої шкіри;

• Вибирайте рум’яну “правильного” відтінку загару відповідно до свого кольоротипу зовнішності, який визначається імідж-консультантом за допомогою колірного аналізу вашої зовнішності за допомогою спеціальних кольорових драпіровок.

Міміка. Найбільш «підступний» пункт в нашому списку. Мімічні звички непомітно для нас формують на обличчі своєрідну маску, яка чудово характеризує кожного з нас і чим старша людина, тим вона помітніша.

Так буркотун, навіть якщо посміхнеться у весь рот, не зможе приховати вічно незадоволений вираз обличчя. Веселуна видадуть зморшки, які зазвичай формуються від частого сміху. Вони проступають навіть, коли людина зберігає серйозність, і поряд з такою людиною відразу стає легко і добре. Характерний вираз обличчя мають мрійники, лиходії, хитруни і решта всіх людей. Проблема в даному випадку полягає в тому, що «стерти» вираз обличчя неможливо зі всіма витікаючими звідси наслідками.

Жести. Багато з них з’являються мимоволі. Ось в полі нашого зору попалася неприємна людина і ми не замислюючись, схрещуємо руки і ноги, бажаючи відгородиться від того, хто викликає побоювання. А ось той, кого ми давно і з радістю чекаємо. Ах, не хочете цього йому показувати? Тоді терміново прибирайте привітні жести, які і без ваших словесних зусиль дадуть зрозуміти дійсний стан речей.

Голос. Він особливо важливий для тих, чия діяльність пов’язана з постійними телефонними розмовами. Охочих придбати якусь послугу у дівчини, яка пропонує її різким голосом буде набагато менше, ніж у її колеги з приємним, мелодійним інтонаціями.

Манера спілкування. Як ви спілкуєтеся з людьми? Докладно або на ходу, уважно вислуховуючи або прикро відмахуючись? Постежити за власною манерою спілкування надзвичайно важливо. Люди цінують тих, хто до них прислухається і приділяє достатньо уваги їх справам. І терпляча, доброзичлива людина здатна залишити далеко позаду будь-кого, навіть якщо вона сама не дуже добре одягнена і не зовсім із смаком нафарбована.

Хода. Вона дозволяє скласти думку навіть про того, з ким ви не перекинулися жодним словом і взагалі знаходитесь один від одного дуже далеко. Хода – серйозна зброя, пригадаєте знамениту сцену з фільму «Службовий роман», так що її обробленню варто присвятити тиждень вашого вільного часу.

Тепер ви знаєте, з якої «цегли» складається фундамент вашого іміджу. На цьому фундаменті будується будівля нашого благополуччя. Або неблагополуччя, так теж буває. Зрозуміло, вся ця «цегла» вимагає обробки, а ось якої саме – це питання дуже індивідуальне і для кожної людини рецепт буде свій. Отже відповідь на це питання краще всього пошукати на консультації у іміджмейкера. Тоді ви дізнаєтеся, над чим потрібно працювати, а чому немає потреби приділяти уваги. А якщо ще і сумлінно виконаєте всі рекомендації, то успіх життя просто не зможе пройти мимо вас!

Образ, а саме так переводитися англійське слово «імідж» складається з багатьох елементів. Люди судять про нас не тільки тому, які фасони і кольори ми носимо, і яку помаду для губ вибираємо. То, як ми стоїмо, розмовляємо, сміємося не менш важливе для створення враження про нас, сприятливого або не дуже гарного. Оточуючі уловлюють найдрібніші деталі поведінки, з яких потім, часто неусвідомлено, і складається уявлення про кожну людину.

Тому, щоб створити потрібне враження, необхідно не тільки зайнятися своїм гардеробом, але і «привести в порядок» свої жести, інтонації, ходу. Щоб не вийшло безглуздої ситуації, коли людина намагається зобразити одне, але поводиться настільки невідповідним чином, що всі її зусилля йдуть прахом. З такими людьми стикався кожний з нас і всякий раз дисонанс був дуже добре помітний, викликаючи цілу гамму емоцій: від щирої жалості до презирливої усмішки.

Відмітьте: жодної позитивної реакції, жодної! Отже якщо мрієте упевнено йти по життю і точно знати, що думка про вас саме така, яка потрібна вам, приготуйтеся до того, що вибором гардероба справа не закінчиться. Треба буде попрацювати і над всім іншим. Це непросто, зате ефективно.

Тільки не треба себе ламати: все одно ніжна тургенівська панночка ніколи не зможе переконати оточуючих в тому, що вона така ж вольова, рішуча і непереможна, як Лара Крофт. Люди відразу відчують фальш, а вона – поганий союзник для тих, хто мріє добитися гарного враження про себе. Отже ламати себе не треба, треба себе любити і приймати, але це, як говорив Кіплінг, вже зовсім інша історія.

Отже, «цегли» з яких складається імідж людини багато і всі вони важливі. Зупинимося на найосновніших.

Одяг. Що тут найголовніше? Мабуть, колір і стиль. Кожна людина тяжіє до того або іншого стилю одягу: класичного, романтичного, ділового і так далі, і цей вибір вже багато що говорить про людину. Важливу роль грає колір одягу. Так, наприклад, велика кількість рожевих відтінків видає натуру мрійливу, червоних – пристрасну і енергійну, любов до синього кольору говорить про постійність і самовідданість, до зеленого – про мирну вдачу, жовтий колір особливо люблять оптимісти.

Зачіска і макіяж. Цей пункт нагадує попередній. Ви часто міняєте зачіски? – Ймовірно, в душі ви експериментатор, постійно спраглий до нових вражень. А яка довжина волосся? А колір? А укладання? Для спостережливої людини зачіска – справжня криниця інформації. Так само як і макіяж або його відсутність.